Утеплювач для труб

Утеплювач для труб необхідний для захисту комунікацій та інженерних мереж будівель житлового та промислового призначення. Якісне утеплення – необхідна умова комфортного проживання за умов міської багатоповерхової забудови або індивідуальних будинків. Утеплювач виключає зайві витрати джоулів, які мають особливу цінність на виробництвах, у комерційних та муніципальних будинках.
Труби складають системи подачі холодної та гарячої води, тепла, а також водовідведення, вентиляції. У кліматичних зонах з добре вираженою сезонністю вони потребують додаткового захисту. Не вимагають утеплення лише комунікації, розташовані нижче за рівень промерзання грунту.
На ринку постійно оновлюються технології та матеріали для ефективного утеплення. Відмінності в якісних характеристиках, способах монтажу, термінах служби та необхідності оновлення спонукають робити обґрунтований вибір. Які види теплоізолятора для труб бувають? На що слід звернути увагу, підбираючи його для певного виду комунікацій?
Значення якісного утеплення
Необхідність використання утеплювача продиктована сезонними перепадами температур, які неможливо нівелювати іншим способом. Наслідки, що виникають через відсутність якісного захисту, часто незворотні і спричиняють великі витрати на ліквідацію:
• пошкодження стін труб, поява тріщин, втрата цілісності системи, розмикання контуру;
• труби, що лопнули, підлягають негайній заміні, що в умовах мінусових температур несе певні ризики;
• тепловтрати, що означають додаткові витрати, які з часом лише наростають.
Комунікації не завжди підводяться до будівлі з вулиці, частина їх шляху може пролягати через допоміжні будівлі та приміщення, які не опалюються. Зазвичай вони мають температуру лише трохи вище, ніж зовні. Це прибудови господарського призначення, підвали, горища, проходячи через які, незахищені комунікації неминуче втрачають тепло. Окремо влаштоване опалення подібних приміщень, наприклад, обігрівачами, є недоцільним і набагато витратнішим.
Не менше, ніж теплопостачання та подача гарячої води, утеплення вимагають каналізаційні труби. Конструкцією системою водовідведення передбачено, що, при правильній установці ухилу, застою в системі не повинно бути. Однак на практиці в каналізаційних трубах періодично накопичуються відкладення, які призводять до засмічення. Всі вони мають рідинну складову і за низьких температур замерзають. Тверді стоки мають щільну структуру і здатні швидко пошкодити труби.
Використання утеплювача потрібне не тільки для ізоляції труб від холоду, але й для захисту від підвищених температур довкілля. Такий вид теплоізоляції застосовується в холодильних установках, а також у промислових технологіях, які передбачають підтримання заданої температури під час проходження трубами газів, рідких сумішей, хімічних реактивів.
У цих випадках необхідно навпаки – стежити, щоб вміст труб не нагрівався вище заданої температури. Утеплювач працює в обидві сторони, оскільки перешкоджає взаємодії середовища зовні та усередині теплоізоляційного шару.
Утеплювач – матеріал універсального призначення, він служить не лише бар'єром для просторів з різними фізичними характеристиками. Теплоізоляційні матеріали використовуються як шумоізоляція. Труби, якими рухається потужний струм вмісту, створюють вібрації та шум, знизити які досить складно. Утеплювач, що має густу пористу структуру, знижує шумовий вплив на довкілля.
Теплоізоляційний шар – це ще й захист від опіків та термотравм у разі роботи з трубопроводом за дуже високої температури. Наприклад, коли по контурі подається пара, гаряча вода або максимально нагріті для промислового використання суміші.

Вимоги до якості утеплювача
Якісні характеристики матеріалу утеплення залежать від застосування, наприклад, при підземному розміщенні або зовнішньо. Загальні вимоги до теплоізоляції:
• низький рівень теплопровідності, що важливо для збереження тепла та запобігання теплообміну між вмістом труб та навколишнім простором;
• відповідність нормам пожежної безпеки – низький поріг займання, здатність до швидкого самозагасання;
• дотримання санітарних вимог, нетоксичність, відсутність виділених сполук, які забруднюють довкілля та становлять загрозу для людини;
• низька гігроскопічність, оскільки волога витісняє повітря, яке є основою теплоізоляції;
• простота монтажу теплоізоляційного матеріалу на труби, незалежно від їх протяжності, конфігурації та діаметра – число стиків має бути мінімальним, щоб уникнути утворення з часом порожнеч та зазорів;
• довговічність та ремонтопридатність, а також можливість багаторазового використання;
• стійкість до агресивних середовищ – у разі протікання системи з хімреактивами матеріал повинен зберігати інертність до реагентів;
• стійкість до механічних впливів – стискання, тертя, а також міцність на розрив;
• гарна переносимість перепадів температур.
При всій комплексності вимог, дотримання кожного з яких необхідно, матеріал утеплювача для труб повинен мати прийнятну вартість. Занадто низька ціна може відповідати недостатньо якісним властивостям виробу, що може спричинити виникнення аварій у зимовий період.
Види утеплювачів для труб
Різному поєднанню перерахованих вище характеристик відповідають такі види утеплювача:
1. Мінеральна вата – базальтова та скловата.
2. Пінопласт.
3. Пінополістирол (ППС).
4. Поліетилен спінений або пінополіетилен (ППЕ), а також його фольгований варіант.
5. Пінополіуретан (ППУ).
6. Керамзит.
Всі матеріали синтетичного та полімерного походження мають одну важливу якість – не піддаються окисленню, ні під впливом води, ні від вологи повітря, відповідно, не схильні до іржі і не утворюють оксидів.
Мінеральна вата
Скловолокно або натуральна основа гірського каменю у складі теплоізоляції чудово виконує свої функції, якість яких оптимально поєднується з ціною. Базальтовий матеріал за своїми характеристиками перевершує скловату, проте кожен з них має свої переваги.
Переваги мінеральної вати:
• стійкість до високих температур, до 700C;
• висока міцність, опір на злам, стійкість до деформації – в цілому, здатність відновлювати колишній об'єм та щільність після механічних впливів;
• інертність по відношенню до хімреактивів та інших агресивних середовищ – лугів, кислот, нафтопродуктів, розчинів;
• екологічність – мінеральна вата не залишає «екослід» у навколишньому середовищі, при її переробці та утилізації не відбувається токсичних викидів та відкладень;
• прийнятна ціна.
За всієї своєї універсальності мінеральна вата не позбавлена ​​недоліків. До них відносять підвищену сприйнятливість до вологи, з чим можна впоратися за допомогою додаткової гідроізоляції. Однак додавання ще одного шару на утеплювач не означає просте подорожчання робіт та збільшення їх термінів. Така теплоізоляція має нові переваги. Зовнішній захисний шар не тільки створює перешкоди для проникнення вологи в утеплювач, але й запобігає попаданню найдрібніших частинок мінеральної вати у простір приміщення.
Ватний матеріал для утеплення фасується у вигляді рулонів, плит (листів, матів), циліндрів та шкаралуп (поулуциліндрів), у тому числі, обклеєних фольгою. Вироби у зручному форматі швидко монтуються, з ними теплоізоляційні роботи стають максимально ефективними.

Полістирол та пінопласт
Обидва види утеплювача здатні забезпечити найефективнішу і довговічну теплоізоляцію. Матеріал має високу пористість, дрібної структури містить безліч порожнин з повітрям. Полістирол і пінопласт не пропускають воду, перший з них міцніший, другий у непресованому вигляді від механічних впливів кришиться.
Переваги утеплювача з пінопласту та полістиролу:
• легко та швидко монтуються;
• тривалий термін служби;
• спеціальний спосіб з'єднання шкаралуп (напівциліндрів) виключає зазори, що підвищує теплоізоляційні властивості виробу;
• широкий діапазон перепадів температур, які витримує матеріал без втрати первісних споживчих якостей – від -100 до +80C;
• можливість посилювати теплоізоляційні властивості виробу та його термостійкість, додаючи базальтовий або корковий шар;
• високий ступінь пожежної безпеки, обидва матеріали не здатні до займання відкритим вогнем;
• неушкоджені шкаралупи та циліндри використовуються повторно.
Особливість застосування шкаралуп у тому, що їх необхідно точно підібрати під діаметр труби. Інакше виникають великі зазори, порожнини, які може потрапити волога ззовні або почне накопичуватися конденсат. В обох випадках це загрожує появою корозії.
Пресований полістирол або екструдований пінопласт – це пінополістирол (ППС). Йому притаманні всі перераховані характеристики, ППС зручно використовувати у місцях близького проходження труб до стін через меншу товщину. Пінополістирол пластичніший за рахунок збільшеної щільності, піддається невеликим вигинам і, в цілому, змін конфігурації.
Спінений поліетилен
Спінений поліетилен, або пінополіетилен (ППЕ), відомий підвищеною надійністю та тривалими термінами експлуатації. Його розширений перелік переваг включає:
• висока міцність, що дозволяє ППЕ витримувати тиск без істотних деформацій, після чого матеріал швидко набуває попередньої форми;
• стійкість до проникнення води, яка практично не вбирається в ППЕ, тому його використовують в умовах підвищеної вологості;
• гарна переносимість взаємодії з будівельними сумішами – цементом, бетоном, вапном;
• експлуатується в діапазоні температур від -60 до +90C;
• пожежобезпечність, ППЕ спалахує лише від відкритого вогню в 300C, при цьому не утворює небезпечних продуктів горіння;
• легкість у монтажі, у тому числі на трубах діаметром 150-200 мм, а також на вигинах;
• невисока вартість.
Пінополіетилен фасується у вигляді циліндрів або рулонів завдовжки до 2 м, що прискорює монтажні роботи. Перед укладанням на трубу виріб надрізають по всій довжині, потім трубу обгортають матеріалом, місце шва зашпаровується будь-яким скріплюючим матеріалом, наприклад, міцним скотчем. Рулонний ППЕ попередньо розрізають на довгі стрічки, у тому числі створюють щільну обмотку на трубі. Такий спосіб влаштування теплоізоляції зручний при складній конфігурації контуру.
Пінополіуретан
Пінополіуретан (ППУ) – теплоізоляційний матеріал, що має цілий комплекс необхідних у будівництві якостей:
• використовується для монтажу на трубах, розташованих на відкритому ґрунті, без допоміжних каналів або лотків;
• утворює повністю водонепроникний теплоізоляційний шар;
• має дуже малу вагу за високих показників збереження тепла;
• термін служби сягає 50+ років;
• несприйнятливий до агресивних середовищ;
• виявляє щільне зчеплення з іншими матеріалами.
ППУ монтується на труби у вигляді шкаралупи або наноситься в рідкому стані. В останньому випадку потрібне спеціальне обладнання та досвід. Виробники пропонують на ринку труби з готовим поліуретановим покриттям. Заводське нанесення утеплювача відрізняється високою якістю, будівельно-монтажні роботи із застосуванням таких труб значно пришвидшуються.

Керамзит
Найпопулярніший вид утеплювача для труб. Його надійність перевірено десятиліттями. Має вигляд керамзитового гравію та застосовується для зовнішніх теплоізоляційних робіт. З його допомогою створюється захисний шар на трубах водопроводу та водовідведення.
Особливість керамзиту у його фізичних властивостях – матеріал сипкий, складається з різнорозмірних частинок неправильної форми. Для створення щільності ізоляційного матеріалу навколо труби потрібні додаткові пристрої - дерев'яні лотки, конструкції з бетону.

Це не всі види теплоізоляторів для труб. Будівельний ринок постійно розвивається, остання новинка у сфері теплоізоляції – термофарба. Матеріал із дорогих, але відрізняється простотою нанесення, звичайним валиком чи пензлем. Теплоізоляційні властивості термофарби такі, що навіть невеликого шару достатньо досягнення необхідного ефекту – збереження максимуму тепла.
Особливості монтажу утеплювача
Найпопулярніший для монтажу формат утеплювача - це циліндри або напівциліндри (шкаралупи). Їх використання не потребує спеціальної кваліфікації чи досвіду.
Важливо! Труба має бути без пошкоджень, тріщин, сколів. Її поверхню слід зачистити від залишків корозії та обробити антиокислювальним засобом.
На підготовлену трубу монтується або наноситься утеплювач і, при необхідності, краї його скріплюються. Для цього рекомендується двосторонній міцний скотч.
Розміщуючи циліндри або шкаралупи один за одним уздовж труби, необхідно стежити, щоб шов, що замикає, не збігався з сусіднім. Так підвищуються теплоізоляційні властивості та забезпечується міцність утримування виробу на трубі.
Якщо після установки утеплювач потрібно захистити від дії сонячного світла, додається шар фольгоізолу, руберойду, пергаміну та інших матеріалів. Вироби з фольгованою поверхнею вже мають такий захист.

Утеплювач для труб – матеріал, до якого пред'являються технічні, санітарні та вимоги безпеки. При виборі слід звертати увагу на призначення, умови експлуатації, можливості для монтажу та необхідність у додаткових матеріалах.
Якісно встановлений утеплювач прослужить максимальний термін та забезпечить комунікацій необхідний рівень теплоізоляції. Утеплювач у різній фасовці дозволяє підібрати підходящий варіант, як за вартістю, так і за якістю. Утеплення труб сучасними матеріалами, із застосуванням ефективних технологій установки зводить до нуля ризик аварійності та знижує витрати на експлуатацію будівлі.